Щороку 8 липня в усьому світі відзначається Всесвітній день боротьби з алергією, який вперше був проведений у 2005 році за рішенням Всесвітньої організації з алергії і Всесвітньої організації з імунопатології. Мета проведення цього Дня – підвищення обізнаності суспільства про цю групу захворювань, а також звернення уваги людей на необхідність своєчасного лікування та важливість дотримання профілактичних заходів.

Згідно зі статистичними даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) алергією страждають близько 40 % населення нашої планети. При наявності алергії у одного з батьків у сім’ї ризик розвитку алергії у дитини становить 33 %, а при наявності алергії в обох батьків – 70 %.

 За статистичними даними в м. Харкові за 3 міс. 2020 р. вперше зареєстровано хворих:

–атопічним дерматитом – 73 випадки серед дорослого населення (у 2019 р. за аналогічний період 67 випадків), 16 підлітків у віці 15-18 років (у 2019 р. – 23) і 265 дітей до 14 років (у 2019 р. – 263);

–бронхіальною астмою – 296 випадків серед дорослого населення (у 2019 р. за аналогічний період 246 випадків), 14 підлітків (у 2019 р. – 9) та 82 дитини  до 14 років (у 2019 р. – 76);

–алергічним ринітом – 568  випадків серед дорослого населення (у 2019 р. за аналогічний період 563 випадки), 33 підлітки (в 2019 р. – 23) і  412 дітей до 14 років (у 2019 р. – 220).

 Алергія — типовий імунопатологічниий процес, виражений надчутливістю імунної системи організму при повторному контакті з алергеном на раніше сенсибілізований цим алергеном організм.

Фактори, що сприяють розвитку алергічних реакцій: наявність спадкової схильності; сенсибілізація в ранньому дитячому віці (у тому числі внутрішньоутробно); вплив тютюнового диму; вплив промислових відходів, які сприяють сенсибілізації; вживання великої кількості солодкої їжі; емоційний стрес; періоди гормональної перебудови організму; підвищена інсоляція.

Причиною розвитку алергії є імунна відповідь організму, яка може бути викликана величезною кількістю речовин. Люди, у яких є схильність до алергії (спадковість, особливості імунної системи), можуть стикатися з різноманітними речовинами протягом тривалого часу, але це може і не призвести до розвитку алергії. Однак в залежності від деяких причин та умов, імунна система «запам’ятовує» речовину і виробляє до неї антитіло, яке при наступному контакті з антигеном викликає алергічну реакцію.

Основними речовинами, що викликають алергію, є: пил (вулична, домашня або книжкова); пилок рослин; шерсть домашніх тварин або їх лусочки шкіри (кішки, собаки); спори грибків або цвілі; продукти харчування (найчастіше: яйця, молоко, пшениця, соя, морепродукти, горіхи, фрукти); отрута (при укусі) бджіл, ос, джмелів, мурашок; деякі медичні препарати (пеніцилін та ін.); латекс; побутова хімія.

Симптоми алергії залежать від місця контакту алергену з організмом людини (дихальні шляхи, пазухи носа, шкіра, травнева система). При цьому відзначаються наступні місцеві реакції: чхання (зазвичай сильно і часто); свербіж, почервоніння, набряк, висипання, лущення шкіри та ін.

Класифікація алергічних реакцій за клінічними формами:

1. Алергодерматози (алергічні захворювання шкіри):

а) атопічний дерматит (різкий свербіж, почервоніння та набряк ділянок шкіри) – зустрічається у дітей;

б) кропив’янка (шкірний свербіж, раптова поява і швидке зникнення на шкірі та/або слизових оболонках пухирів) – частіше буває у дорослих;

в) ангіоневротичний набряк Квінке (обмежений набряк шкіри, підшкірної клітковини та слизових оболонок, небезпечний тим, що при поширенні на область дихальних шляхів може виникнути задуха).

2. 2. Алергічний риніт (свербіж у носі та рясне виділення рідкого секрету з носа).
3. Алергічний кон’юнктивіт (свербіж в очах, сльозотеча, почервоніння очей і набряк повік).
4. Поліноз (сінна лихоманка, весняний катар) – алергічний риніт, який викликаний пилком рослин.
5. Бронхіальна астма (кашель, стиснення у грудях, відчуття нестачі повітря, утруднення дихання або задишка).
6. Сироваткова хвороба – генералізована алергічна реакція на введення медикаментів, зокрема на чужорідний білок сироватки.
7. Анафілактичний шок – генералізована реакція організму на контакт з алергеном. Характеризується з початку збудженням з наступним пригніченням ЦНС, бронхоспазмом і різким зниженням артеріального тиску. Це є найбільш тяжкий прояв алергії, який потребує надання невідкладної медичної допомоги.

Профілактика алергії включає кілька основних правил:

1. Не допускайте ситуацій, що провокують загострення алергії: не вживайте продукти, що є алергенами; уникайте запахів, що викликають алергічні реакції; обмежте перебування в приміщеннях з пилом; виключте спілкування з тваринами.
2. Регулярно проводьте вологе прибирання житлового приміщення.
3. Періть одяг та білизну щотижня при температурі не нижче 60 С.
4. Знімайте взуття біля порога. Цей простий, але необхідний захід – профілактика алергії від пилку рослин, спор мікроорганізмів.
5. Промивайте пазухи носа з метою вимивання алергенів. Добре проводити такі процедури щодня сольовим розчином або морською водою.

Для профілактики алергії в домашніх умовах слід частіше провітрювати приміщення; стежити за рівнем вологості; своєчасно очищати або міняти фільтри кондиціонерів; не зберігати запліснявілі продукти; користуватися гіпоалергенними подушками та ковдрами; звертати увагу на ґрунт кімнатних рослин (наявність жовтого, білого нальоту) або взагалі їх не заводити; віддавати перевагу натуральним волокнам, ніж синтетиці; позбутися накопичувачів пилу – килимів, м’яких меблів, штор і т. п.

 Будь-який прояв алергії потребує консультації лікаря та ідентифікації алергену, вибору правильної тактики лікування та профілактики повторних алергічних реакцій.   Обов’язковою запорукою успішного лікування служить виконання рекомендацій фахівця.