Що треба знати про сказ

Це інфекційне паралітичне інфекційне захворювання, смертельне для людини і більшості тварин. Людина може заразитися сказом від диких тварин (лисиця, песець, вовк, єнот, кажан та ін.) і від домашніх тварин (собак, кішок, домашньої худоби).

Сказ зареєстровано на території 110 країн світу. Щорічно від нього в світі гинуть понад 300 тисяч людей та близько 1 млн. тварин. Це надзвичайно небезпечна інфекційна хвороба, яка супроводжується тяжким ураженням центральної нервової системи і завжди закінчується смертю тварин. Хворіють сказом і люди. Зараження відбувається в основному через укуси, подряпини, нанесені хворими тваринами. Вірус може проникати через пошкоджені слизові оболонки.

Коли людину покусала тварина, виникає багато запитань: Що робити з місцем укусу? Куди звертатись за допомогою? Що робити з твариною? На ці прості запитання є відповіді, але для початку є профілактичні заходи, дотримуючись яких, випадків укусів, ослинень тваринами було б набагато менше:

• Утримуйтесь від контактів із дикими та безпритульними тваринами.
  • Виконуйте правила та норми утримання домашніх тварин і поводження з ними, зокрема, щорічно проводьте щеплення проти сказу.
  • Доставляйте фахівцям ветеринарної медицини хворих тварин або їхні тіла в разі, якщо тварина загинула.
  • Не знімайте шкуру з диких тварин при їх знаходженні.

Сказ у собак

Хвора тварина стає пригніченою, лежить, втрачає апетит, до води байдужий – гідрофобії немає. Наприкінці другого дня виникає неспокій, собака намагається сховатися в куток (під ліжко, в будку), хапає ротом повітря, може розгризати свою загоєну рану, ковтає неїстівні предмети. Може тікати з дому (до 50 км за день),  нападає на людей. Період збудження триває 3-4 дні, гине – на 6-8 день хвороби. Це класична картина. Але за будь-якого випадку поведінка тварини змінюється, що має насторожити господаря. Найчастіше сама собака стає причиною зараження людини, тому що живе в оточенні людей. Прищеплений собака, якщо його покусала хвора тварина, не є джерелом зараження, в нього не виникає агресивності, бажання кусати,  не виділяється слина, вірус сказу в слині відсутній.

Набагато частіше в Україні реєструється сказ котів. Останніми роками сказ котів є джерелом зараження кожної третьої людини, хворої на сказ. У котів ця хвороба має значно гостріший перебіг. Перші ознаки: наростаючий неспокій, збудження, хриплий голос, переляканий погляд, агресія, напади, уникає господарів. Під час нападу її важко відірвати від рани через спазм жувальних м’язів. Рани глибокі, краї їхні злипаються і важко піддаються обробці. Це характерне і для укусів лисиць. У худоби – рев, сильне слиновиділення, статевий потяг, за паралітичної форми – тихий сказ. Вівці, кози, свині, коні хворіють на буйну форму сказу. Становлять небезпеку також укуси кажанів.

Не існує ефективних методів лікування сказу після розвитку симптомів, проте захворювання можна запобігти, якщо вчасно почати екстрену профілактику сказу. Для цього після укусу хворої тварини використовується антирабічна вакцина і антирабічний імуноглобулін. Дотримання всіх правил екстреної профілактики сказу допомагає значно знизити ризик розвитку цього захворювання.

Що робити з місцем укусу?

Як можна швидше і ретельніше промити рану, подряпини, садна, заслинені  місця  струменем води з милом, обробити краї рани 70°спиртом або 5% настоянкою йоду та накласти стерильну пов’язку. Ці заходи значно знижують ризик розвитку сказу.

Куди звертатись за медичною допомогою?

У випадку укусів, подряпин, ослинень будь-якими домашніми або дикими тваринами необхідно негайно звернутися за медичною допомогою до травматологічного пункту (кабінету), а при його відсутності – до хірургічного кабінету або хірургічного відділення лікувально-профілактичного закладу. При підозрі на зараження сказом потрібна негайна імунізація: дія вакцини проявляється через 2-3 тижні.

Що робити з твариною?

У разі укусу домашньою твариною з’ясуйте прізвище, ім’я господаря та адресу. Це допоможе уникнути щеплень, оскільки за твариною можна встановити ветеринарний нагляд. У разі укусу безпритульною твариною, потрібно запам’ятати як вона виглядає та де вона постійно мешкає, потім встановити ветеринарний нагляд за нею, або звернутися до спеціального сервісу з відлову безпритульних тварин. У будь-якому разі за твариною потрібно наглядати не менше 10 діб. Якщо протягом цього періоду часу у тварини не розвинулися симптоми, характерні для сказу, і вона не загинула, то ймовірно, що вона здорова. Якщо тварина загинула, то ділянку його мозку відправляють на дослідження в лабораторію, яка встановлює остаточний діагноз.

Що робити, якщо у домашньої тварини

з’явилися симптоми сказу?

Якщо ваша тварина була укушена невідомою твариною або у неї з’явилися ознаки, характерні для сказу, потрібно як можна швидше звернутися до ветеринара. Якщо тварина поводиться агресивно, то намагайтеся закрити його в якому-небудь приміщенні (або в клітці) і уникайте контактів з його слиною. Якнайшвидше зв’яжіться з ветеринаром.

Боротьба зі сказом залишається однією з найскладніших проблем, яка може бути вирішена тільки загальними зусиллями адміністративно-госпо-дарських служб та органів державної ветеринарної медицини, діяльність яких спрямована на впорядкування утримання свійських тварин, перш за все, собак і котів, своєчасну вакцинацію, відловлювання бездоглядних особин, регуляцію чисельності популяції диких м’ясоїдних у природніх умовах, широку інформаційно-освітню роботу серед населення, особливо власників щодо цієї хвороби та дотримання правил утримання домашніх тварин.