• Головна
  • 24 березня – Всесвітній та Всеукраїнський день боротьби з туберкульозом

24 березня – Всесвітній та Всеукраїнський день боротьби з туберкульозом

Щорічно 24 березня відзначається Всесвітній та Всеукраїнський день боротьби з туберкульозом, який покликаний підвищити обізнаність громадськості про руйнівні медичні, соціальні та економічні наслідки туберкульозу та активізувати зусилля з припинення глобальної епідемії цього захворювання.

У 2021 році цей день проходить під девізом “Годинник цокає”, що означає, що у світі не вистачає часу на виконання зобов’язань щодо викорінення туберкульозу, взяті на себе світовими лідерами. Це особливо важливо в контексті пандемії COVID-19, яка поставила під загрозу прогрес в боротьбі з туберкульозом і забезпечення рівного доступу до профілактикита лікуваня захворювання відповідно з прагненням ВООЗ до досягнення загального охоплення послугами охорони здоров’я.

Туберкульоз залишається основною причиною смерті від інфекційних захворювань у світі. Кожен день близько у 28 000 чоловік діагностують туберкульоз, а 4000 чоловік  вмирають від цього захворювання. З 2000 року завдяки глобальним зусиллям по боротьбі з туберкульозом було врятовано близько 63 мільйонів життів,а показники смертності від цього захворювання знизилися на 42%.

За 2020 рік у м.Харкові виявлено 376 випадків туберкульозу,з них 319 випадків захворювання на туберкульоз легень – захворюваність склала 22.4 на 100 тис. населення(в 2019 році зареєстровано 440 випадків туберкульозу легень-захворюваність 30,8 на 100 тис. населення) Серед виявлених хворих : у 185 спостерігалося виділення МБТ (В 2019 р.таких хворих виявлено 258); у 114 хворих діагностовано туберкульоз у фазі розпаду (в 2019р. таких хворих виявлено 182). За 2020 рік смертність від туберкуьозу склала: 64 випадки-4.4 на 100тис. населення(в 2019 році цей показник виявився таким же).

Туберкульоз – інфекційне захворювання, що спричинено мікобактеріями туберкульозу і характеризується розвитком специфічного запалення в органах, головним чином в легенях.

Основним джерелом зараження є хвора на туберкульоз людина, яка виділяє з мокротинням мікобактерії. Найчастіше туберкульоз поширюється повітряно-крапельним шляхом. Такі шляхи передачі інфекції як аліментарний(через травний тракт),контактний(через кон’юктиву ока), внутрішньоутробне зараження можливі,однак зустрічаються вкрай рідко.

До факторів, що сприяють захворюванню на туберкульоз відносять: контакт з хворими на туберкульоз людиною або твариною; наявність соціальної дезадаптації; незадовільні умови праці та побуту; неповноцінне харчування; алкоголізм; тютюнопаління; наркоманію; ВІЛ- інфекцію; наявність супутніх захворювань (цукровий діабет, виразкова хвороба шлунка, хронічні неспецифічні хвороби легенів, імунодефіцитні захворювання).

Найчастіше туберкульозний процесс локалізується в органах дихання, однак частота позалегеневих локалізацій специфічного ураження (кістки, суглоби, сечостатеві органи, очі, мозкові оболонки, лімфатичні вузли та ін.) в останні роки продовжує збільшуватися.

Туберкульоз легенів може тривалий час протікати без симптомно або малосимптомно і виявлятися випадково при проведенні флюорографії або рентгенографії грудної клітини.

У випадках, коли туберкульоз проявляється клінічно, зазвичай найпершими симптомами виступають неспецифічні прояви інтоксикації: слабкість, блідість, підвищена стомлюваність, млявість, апатія, зниження або відсутність апетиту; субфебрільна температура ( близько 37,0-38,0 С), пітлівість, особливо турбує хворого ночами, схуднення. З розвитком захворювання приєднуються симптоми з боку ураженого органу.При туберкульозі легенів – це кашель з мокротою або без, що триває не менше 3 х тижнів, хрипи в легенях, іноді утруднення дихання або біль у грудній клітці, кровохаркання.

При появі цих ознак необхідно негайно звернутися до лікаря!

Основні методи діагностики туберкульозу включають в себе:

  • мікробіологічні методи  – бактеріоскопічне (мікроскопія), культуральне дослідження(посів), імуноферментний аналіз, полімеразна ланцюгова реакція
  • рентгенологічна діагностика (рентгенографія ,флюорографія, томографія)
  • туберкулінодіагностика.                                                                                                                                                                                                                                                                                               У сучасному комплексному лікуванні хворого на туберкульоз вирішальне значення належить антибактеріальній терапії, яка дозволяє:
  • Вилікувати хворого з найменшими змінами його звичного способу життя, запобігти великому ураженню легень з подальшими ускладненями, а також не допустити рецедиву хвороби;
  • Запобігти розвитку лікарсько – резистентних штамів мікобактерій туберкульозу, які суттєво ускладнюють подальше лікування.                                                                                Основними заходами , здатними попередити поширення туберкульозу, є організація раннього виявлення хворих(туберколінодіагностика у дітей і флюорографічне обстеження у дорослих), імунізація дитячого населення (новонароджених щеплють БЦЖ або БЦЖ-М в перші дні життя в пологовому будинку), ефективне лікування хворих, проведення протиепідемічних заходів в епідемічних осередках туберкульозу за місцем проживання або роботи.                                                                                              Слід пам’ятати , що відмова від обстеження призводить до зараження оточуючих, виявлення вже важких, деструктивних форм захворювання, які лікуються роками і можуть закінчуватися інвалідністю та навіть смертю хворого, тоді як своєчасно виявлений туберкульоз може бути успішно вилікуваний.                                                                        

У місті Харкові спеціалізована медична допомога хворим на туберкульоз надається в КНП ХОР “Обласний клінічний протитуберкульозний диспансер №7”

розташованому за адресою: пр.Московський 197, к.т. 738-70-64; для дитячого населення функціонує відділення, розташоване за адресою: вул.Потебні, 16

к.т 706-01-90.